А я вам лишаю всі райдуги із журавлями

До крамниці збройової

молодик заходить,

З виду він –

“батяр конкретний”,

Вздовж вітрини

бродить.

“Кольти” є у вас

Сьогодні, в день закінчення війни,

у смерті день найбільшої із воєн,

перед очима Неньчини сини,

і в першу чергу – невідомий воїн.

А скільки їх, що канули в пітьму,

у бездну провалилися навіки.

Кляну війну, ту прокляту війну!

Потяг кричить ізраненим динозавром

Білий ретривер вирвався на свободу

Знову весна – і немає шляху назад

Впала зима у спогади ніби в воду

Треті ще не виспівують солов’ї —

Трелі рано виводити світанкові

Світ потребує віри, а я любові

Світ потребує

Козак збирався у похід далекий,

За гори й ріки у краї чужі

(Що, навіть, назви вимовить нелегко),

Де у той час взялися за ножі

Французи та іспанці. Щось ділили,

Та розділити, мабуть, не змогли.

Отож козаків в поміч запросили

Аби козаки їм допомогли.

Хто не ризикує – живе нудно, хто ризикує – живе мало.

Подолати нашу корупцію – що вирвати хворий зуб разом із головою.

Все добре, коли в міру. Лишень міра у кожного своя.

Здоровий оптимізм краще за нездоровий песимізм.

Кохання – людський анту

Тихо-тихо вечір плине

у обіймах самоти.

Трусить зорі ніч полинна

і запалює мости

ліхтарями над рікою –

срібна стежка по воді.

Місяць зачерпнув рукою

хвилі чорно-голубі.

Нехай мене Зоська про вірш не просить,

Бо коли Зоська до вітчизни верне,

То квітка кожна вірш проголосить,

Зіронька кожна заспіває напевне.

Допоки квітка розквітне,

Допоки зіронька в леті,

Слухай, бо то щонайкращі поети.

Зірки блакитні, рожеві кві

Сумує дощ в нічному кінозалі,

Не йде глядач, овації нема.

Якщо таке продовжиться надалі,

То завтра може грянути зима.

Зима сердець ніяк не календарна.

Вода нуртує в світлі ліхтаря,

Мелодія дощу звучить прегарно,

Під тихі барабани дзиґаря.

Різкий штрих. Образ.

Герой, доведений до конвульсій,

втрачає все.

Оглядна зала озирається на мене.

Оплески, тупіт ніг, охорона правопорядку.

Актор встає і кланяється.

Мої сни, скільки себе пам’ятаю, завжди збуваються. До найменших дрібниць. Сьогодні збирав у кошик веселки, а учора розвішував нові зірочки по небу. Але тільки зелені, бо сині чіпляла дружина. Підніміть голови у нічне небо і побачите, що в сузір’ї Ліри і Т

Уже минає, певно, рік,

як скоїла ти злочин,

адже не дивишся в мій бік

і слухати не хочеш

про те, що я живу без зрад

тобі дивакуватій, –

і лиш тебе єдину рад

хоч зрідка зустрічати…

На землі широкій

Тисячі доріг.

Рве їх шторм жорстокий,

Замітає сніг.

Є доріг без ліку,

Та веде котра

У країну мрії,

Щастя і добра?

В глибокій балці степовій,

В колючих заростях тернових,

Де з літа кублилося змій,

А взимку килим сніговий,

Що й вибратись не буде змоги,

Як, не дай Боже, забрести,

Жив полоз у норі глибокій.

Навколо аж на три версти

Що, скажи, це за край?..

За часами услід я по течії літ

плив – і ні берегів, ані водам просвіт.

Я не знаю куди – уві сні й наяву

тягне й досі мене хвиля наче траву,

море смерті все ближче і ближче шумить,

і омана вже не відпускає й на мить,

не збаг

Скибочка Місяця в небі гойдається,

мається, кається, крається ніч.

Подумки дума за думу чіпляється,

теплістю хату наповнює піч.

Пахне борщем, пиріжками і кашею,

булькає в горщику смачно куліш.

Тепла хазяйка, як повною чашею,

Спізнився на літак…

Женусь за поїздом, щоб у вагон останній вскочить…

Прийшов на іспит – що сказать не знаю…

Такі-от сни з учора й позавчора.

Торік й позаторік такі ж вони були.

Поновлює потугу тіло уночі,-

Душа ж про день звітує перед Богом

Текст песни Еріка – пісня про МАМУ

(Слова песни и текст песни Еріка – пісня про МАМУ)

Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу

– Куди ж це ви, мамо?! – сполохано кинулись діти.
– Куди ж ви, бабусю? – онуки біжать до воріт.
– Та я ж недалечко… де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.

– Та як же без вас ми?… Та що ви намислили, мамо?
– А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
– А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.

– Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, –
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Змахнула рукою – злетіли у вись рушники.
“Лишайтесь щасливі”, – і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

Перевод песни Еріка – пісня про МАМУ

(Перевод текста песни Еріка – пісня про МАМУ на английский #english version, на английском языке)

Посеяла людям лета свои, літечка рожью,
Убрала планету, послала тропам спорыша.
Научила детей, как в мире по совести жить,
Вздохнула полегко – и тихо ушла за границу

– Куда же это вы, мама?! – испуганно бросились дети.
– Куда же вы, бабушка? – внуки бегут к воротам.
– Да я же недалеко… где солнце ложится отдохнуть.
Пора мне, дети… А вы уже без меня растите.

– И как же без вас мы?… И что вы задумали, мама?
– А кто нас, бабушку, в сон поведет по сказках?
– А я вам оставляю все радуги с журавлями,
И серебро на травах, и золото на шелухе.

– Не надо нам радуг, не надо нам серебра и злата,
Только чтобы вы нас ждали всегда край ворот.
И мы же переробим всю вашу вечную работу, –
Оставайтесь, мамочка. Навеки оставайтесь. Не уходите!

Она улыбнулась, красивая и седая, как судьба,
Взмахнула рукой – взлетели ввысь полотенца.
“Оставайтесь счастливы”, – и стала задумчиво полем
На целую планету, на все поколения и века.

2. Текст песни Еріка – пісня про МАМУ

(Слова песни и текст песни Еріка – пісня про МАМУ)

Посіяла людям літа свої, літечка житом,

Прибрала планету, послала стежкам споришу.

Навчила дітей, як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу

– Куди ж це ви, мамо?! – сполохано кинулись діти.

– Куди ж ви, бабусю? – онуки біжать до воріт.

– Та я ж недалечко… де сонце лягає спочити.

Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.

– Та як же без вас ми?… Та що ви намислили, мамо?

– А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?

– А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,

І срібло на травах, і золото на колосках.

– Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,

Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.

Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, –

Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,

Змахнула рукою – злетіли у вись рушники.

“Лишайтесь щасливі”, – і стала замисленим полем

На цілу планету, на всі покоління й віки.

2. Перевод песни Еріка – пісня про МАМУ

(Перевод текста песни Еріка – пісня про МАМУ на английский #english version, на английском языке)

Посеяла людям лета свои, літечка рожью,

Убрала планету, послала тропам спорыша.

Научила детей, как в мире по совести жить,

Вздохнула полегко – и тихо ушла за границу

– Куда же это вы, мама?! – испуганно бросились дети.

– Куда же вы, бабушка? – внуки бегут к воротам.

– Да я же недалеко… где солнце ложится отдохнуть.

Пора мне, дети… А вы уже без меня растите.

– И как же без вас мы?… И что вы задумали, мама?

– А кто нас, бабушку, в сон поведет по сказках?

– А я вам оставляю все радуги с журавлями,

И серебро на травах, и золото на шелухе.

– Не надо нам радуг, не надо нам серебра и злата,

только Чтобы вы нас ждали всегда край ворот.

Но мы же переробим всю вашу вечную работу, –

Оставайтесь, мамочка. Навеки оставайтесь. Не уходите!

Она улыбнулась, красивая и седая, как судьба,

Взмахнула рукой – взлетели ввысь полотенца.

“Оставайтесь счастливы”, – и стала задумчиво полем

На целую планету, на все поколения и века.

Перевод песни Таїсія Повалій – Пісня про матір

(Перевод текста песни Таїсія Повалій – Пісня про матір на английский #english version, на английском языке)

How this song can leave you indifferent?If you have heard and do not have emotions,then you’re a stone…

2. Текст песни Таїсія Повалій – Пісня про матір

(Слова песни и текст песни Таїсія Повалій – Пісня про матір)

Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу.

– Куди ж це ви, мамо?! – сполохано кинулись діти.
– Куди ж ви, бабусю? – онуки біжать до воріт.
– Та я ж недалечко… де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.

– Та як же без вас ми?… Та що ви намислили, мамо?
– А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
– А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.

– Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, –
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Змахнула рукою – злетіли у вись рушники.
“Лишайтесь щасливі”, – і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

“Лишайтесь щасливі”, – і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

2. Перевод песни Таїсія Повалій – Пісня про матір

(Перевод текста песни Таїсія Повалій – Пісня про матір на английский #english version, на английском языке)

Посеяла людям лета свои, літечка рожью,
Убрала планету, послала тропам спорыша.
Научила детей, как в мире по совести жить,
Вздохнула полегко – и тихо ушла за границу.

– Куда же это вы, мама?! – испуганно бросились дети.
– Куда же вы, бабушка? – внуки бегут к воротам.
– Да я же недалеко… где солнце ложится отдохнуть.
Пора мне, дети… А вы уже без меня растите.

– И как же без вас мы?… И что вы задумали, мама?
– А кто нас, бабушку, в сон поведет по сказках?
– А я вам оставляю все радуги с журавлями,
И серебро на травах, и золото на шелухе.

– Не надо нам радуг, не надо нам серебра и злата,
Только чтобы вы нас ждали всегда край ворот.
И мы же переробим всю вашу вечную работу, –
Оставайтесь, мамочка. Навеки оставайтесь. Не уходите!

Она улыбнулась, красивая и седая, как судьба,
Взмахнула рукой – взлетели ввысь полотенца.
“Оставайтесь счастливы”, – и стала задумчиво полем
На целую планету, на все поколения и века.

“Оставайтесь счастливы”, – и стала задумчиво полем
На целую планету, на все поколения и века.

3. Текст песни Таїсія Повалій – Пісня про матір

(Слова песни и текст песни Таїсія Повалій – Пісня про матір)

Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу

– Куди ж це ви, мамо?! – сполохано кинулись діти.
– Куди ж ви, бабусю? – онуки біжать до воріт.
– Та я ж недалечко… де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.

– Та як же без вас ми?… Та що ви намислили, мамо?
– А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
– А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.

– Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, –
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Змахнула рукою – злетіли у вись рушники.
“Лишайтесь щасливі”, – і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

3. Перевод песни Таїсія Повалій – Пісня про матір

(Перевод текста песни Таїсія Повалій – Пісня про матір на английский #english version, на английском языке)

Посеяла людям лета свои, літечка рожью,
Убрала планету, послала тропам спорыша.
Научила детей, как в мире по совести жить,
Вздохнула полегко – и тихо ушла за границу

– Куда же это вы, мама?! – испуганно бросились дети.
– Куда же вы, бабушка? – внуки бегут к воротам.
– Да я же недалеко… где солнце ложится отдохнуть.
Пора мне, дети… А вы уже без меня растите.

– И как же без вас мы?… И что вы задумали, мама?
– А кто нас, бабушку, в сон поведет по сказках?
– А я вам оставляю все радуги с журавлями,
И серебро на травах, и золото на шелухе.

– Не надо нам радуг, не надо нам серебра и злата,
Только чтобы вы нас ждали всегда край ворот.
И мы же переробим всю вашу вечную работу, –
Оставайтесь, мамочка. Навеки оставайтесь. Не уходите!

Она улыбнулась, красивая и седая, как судьба,
Взмахнула рукой – взлетели ввысь полотенца.
“Оставайтесь счастливы”, – и стала задумчиво полем
На целую планету, на все поколения и века.