Висип на шкірі лишай

Темні або світлі плями, що лущаться на шкірі, свербіж, випадіння волосся — так проявляється захворювання, відоме нам під назвою лишай. Насправді під терміном «лишай» через схожість симптомів мають на увазі групу шкірних хвороб, які насправді не пов’язані одна з одною, оскільки мають різну етіологію і методи лікування. Так що ж є збудником лишаю, чим небезпечна ця хвороба і чи піддається вона лікуванню?

Різновиди лишаю та їх симптоми

Існує 7 основних різновидів захворювання. Кожен з них має свою симптоматику і характерні особливості протікання.

Трихофітія або мікроспорія (стригучий лишай)

Найбільш поширений вид лишаю. Його збудник — зооантропофільні гриби Microsporum, Trichophyton, Epidermophyton. Передається контактним шляхом від тварини до людини, від хворої людини (або через предмети її особистої гігієни) до здорової.

Локалізується на волосистій частині голови, шкірі обличчя, шиї, плечей. Зараження відбувається при близькому контакті з хворою твариною або людиною (при користуванні одним гребінцем або одним головним убором).

При мікроспорії на шкірі з’являється чітко окреслена рожева пляма, що лущиться. Волосся над місцем ураження обламане на рівні 4-5 мм.

При трихофітії пляма має вигляд червоного або яскраво-рожевого кільця, що лущиться. Волосся на місці ураження темніє та обламується прямо над шкірою.

Стригучий лишай найчастіше буває у дітей віком до 7 років. По-перше, причиноє є поки що нестійкий дитячий імунітет. По-друге, шкіра дитини ще дуже тонка, не має гарного захисного покриття, тому збуднику легко потрапити до дитячого організму, де він активно розмножується в сприятливих для себе умовах.

Цей вид лишаю особливо заразний, тому всі контакти з хворим краще припинити до повного одужання.

Стригучий лишай – це захворювання, яке викликається дуже заразними і швидко поширюваними по шкірі паразитарними грибами Microsporum canis і Trichophyton tonsurans, тому його важко переплутати з іншими, так як має тенденцію до швидкого поширення і передачі іншим діткам. Так само для нього характерно, що він пошкоджує не тільки шкіру, але і волосся, в цьому і є небезпека. Цей лишай як би «з’їдає» волосся.

Зовні він має вигляд округлих плям з лусочками, на тлі яких виявляються обламані волосся у його заснування.

Зверніть увагу, чи не контактувала дитина з котиками чи кошенятами, які і є основними переносниками даного лишаю.

У моєї дитини стригучий лишай?

Діти дуже люблять тварин. Їм все одно — це домашній доглянутий котик, щеня або вуличний бродяжка: їх так хочеться погладити, обійняти, потискати … Встежити за малюками неможливо. Але саме вуличні тварини найчастіше є переносниками стригучого лишаю. Як батькам зрозуміти, що дитина заразилася? У стригучого лишаю є свої типові ознаки.

• Спочатку на шкірі з’являється набряк — рожева або червона пляма з чіткими межами на волосяній ділянці.
• Потім набряк збільшується, на краях плями з’являються бульбашки і скоринки.
• Центр плями починає лущитися, лусочки — білуватого кольору.
• Волосся, що росте на осередку ураження, обламується.
• Для стригучого лишаю характерний постійний свербіж.

Цей вид лишаю може з’явитися і на шкірі без волосся, у цьому випадку він виглядає, як блідо-рожеві плями з окантовкою у вигляді щільного валика по краях.

Інкубаційний період стригучого лишаю — від 3-х днів до декількох тижнів. Якщо встановили контакт дитини із зараженою твариною або людиною, весь цей час будьте уважними до будь-яких висипань на дитячій шкірі.

Висівкоподібний або різнокольоровий лишай

Цей вид хвороби викликається грибком Malassezia furfur, який є частиною нормальної мікрофлори людини і зазвичай ніяк не проявляється. Однак при наявності деяких факторів, наприклад, ослабленому імунітеті або проблемами з ендокринною системою, грибок може почати бурхливо розвиватися.

Основний симптом висівкоподібного лишаю — жовтувато-рожеві або червоно-коричневі плями на шкірі, які трохи виступають над нею. Їх поверхня може лущитися. Найчастіше вогнища ураження знаходяться на спині, шиї, плечах, під пахвами і на грудях. При опроміненні ультрафіолетом (наприклад, при тривалому перебуванні на сонці) плями світлішають, істотно виділяючись на ділянках здорової шкіри. Недарма висівкоподібний лишай в народі називають «сонячним лишаєм».

По симптоматиці цей вид лишаю дуже схожий на такі захворювання, як вітіліго або рожевий лишай Жибера. Є простий тест, який допоможе діагностувати висівкоподібний лішац навіть в домашніх умовах — йодна проба. Для її проведення візьміть ватний тампон, вмочіть його в спиртовому розчині йоду. Потім проведіть тампоном смугу через пляму на шкірі, захопивши невеликі ділянки здорової шкіри з обох сторін від неї. Якщо йод пофарбував пляму набагато інтенсивніше, ніж здорову шкіру, — це висівкоподібний лишай.

Цей вид лишаю вважається незаразним, проте в цілях дотримання гігієни хворому рекомендується мати індивідуальні рушник, мочалку, інші приналежності.

Оперізуючий лишай (оперізуючий герпес)

Хвороба викликається вірусом Herpes zoster. Це той самий вірус, який є збудником вітряної віспи (вітрянки). Вражає нервові клітини шкіри.

Симптоматика: висока температура тіла (від 39 градусів), загальна інтоксикація організму, головний біль, ломота кісток, утворення рожевого висипу на шкірі, гострі больові відчуття в місцях ураження.

Висип спочатку не дуже виражений, однак на наступний день після появи він трансформується в більш помітні бульбашки з прозорою рідиною всередині. Найчастіше проявляється на обличчі, кінцівках, міжреберній частини тіла, статевих органах.

Через тиждень бульбашки перетворюються в скоринки, які через приблизно місяць відпадають самостійно.

В цілому імунітет людини може сам упоратися з цією недугою, так що завдання лікарів зводиться до ослаблення хворобливих відчуттів. Однак загострення бувають — найчастіше в результаті стресів, неправильного способу життя.

Оперізуючий лишай заразний і легко передається від хворої до здорової людини. Довгий час вважалося, що для людини, яка перехворіла на вітрянку, контакти з хворим на оперізуючий лишай не є небезпечними в силу виробленого імунітету до вірусу. Але за статистикою останнім часом число реінфекцій збільшилося, так що контакти з хворим краще припинити до повного одужання.

І ще одне: потрапивши в організм одного разу, вірус герпесу не зникає після лікування, а як би консервується. І може активізуватися при будь-якому зручному випадку: стресі, зниженні імунітету, важких застудах у вигляді оперізуючого лишаю.

Рожевий лишай (лишай Жибера)

У цієї хвороби є інша назва — пітиріаз. Хворіють їм переважно дорослі. Етіологія захворювання до кінця не з’ясована, але передбачається його вірусна природа. Часто розвивається на тлі простудних захворювань, після перенесеного стресу, вакцинації, патологіях шлунково-кишкового тракту.

Основні симптоми: на шкірі з’являється невелика пляма рожевого кольору, яка поступово жовтіє і лущиться. Згодом таких плям стає більше. Найчастіше лишай з’являється на ногах і руках, в області паху, іноді — на інших частинах тіла.

Схожу симптоматику має ряд інших, набагато більш небезпечних захворювань. Наприклад, висип при лишаї Жибера схожаий на вторинний сифіліс. У будь-якому випадку для уточнення діагнозу потрібно звернутися до фахівця.

Найчастіше хвороба проходить сама собою через 2-3 місяці. Але при алергії або надмірній пітливості хворого її тривалість збільшується.

Рожевий лишай практично не заразний. Підхопити хворобу може лише людина з сильно ослабленим імунітетом. Тому ніяких особливих запобіжних заходів не потрібно.

Червоний плаский лишай

Червоний лишай найчастіше зустрічається у жінок віком від 40 до 60 років. Виявляється у вигляді безлічі вузликів червоного кольору на тулубі, гомілках і руках. Характеризується підвищеною сверблячкою.

Має вірусний характер. Передбачається, що захворювання активізується при наявності алергічних реакцій і деяких інфекцій.

Є кілька форм висипань при даній формі хвороби — кільцеподібна, бородавчаста, а також у вигляді ерозій і виразок. Цей вид лишаю не заразний, оскільки поява цього захворювання обумовлена збоями в роботі імунної системи людини.

Мокнучий лишай (екзема)

Хронічне шкірне запальне захворювання, що супроводжується висипаннями, сверблячкою. Характеризується періодами загострення і поліпшення. Гостра форма зустрічається набагато рідше, ніж хронічна. Не заразне, але дуже важко піддається лікуванню.

Причини хвороби до кінця не вивчені, проте виявлена ​​група чинників, які можуть її спровокувати. Залежно від «провокатора» мокнучий лишай буває двох типів.

Ендогенна екзема. Спровокувати її можуть внутрішні чинники: порушення роботи травної системи, нирок, імунної системи, запалення підшлункової залози і жовчного міхура, мікроорганізми, які активно розмножуються на мигдалинах при частих ангінах, в каріозних зубах, а також цукровий діабет, тиреотоксикоз, стреси.

Екзогенна екзема. Причина — вплив зовнішніх чинників: тривалий контакт шкіри з алергенами різного роду, переохолодження, перегрів, садна і рани на великій площі тіла. Найчастіше провокують виникнення екземи саме алергічні реакції: шкіра швидко втрачає захисні функції і стає чутливою до подразників. Не останню роль у виникненні захворювання відіграє спадковість.

Початок хвороби завжди однаковий — на тілі з’являється безліч бульбашок, які в подальшому зливаються в цілі вогнища ураження, покриваються мокнучими корочками і запалюються. Все це супроводжується сильним свербінням, може піднятися температура.

Далі мокнучий лишай проявляється в різній формі. Найбільш часто зустрічаються такі.

Справжня екзема

Висипання при справжній екземі локалізуються по всьому тілу, але найчастіше страждають обличчя і кисті рук. На шкірі можуть спостерігатися одночасно почервоніння, пухирці, папули, кірки. Різновид справжнього мокнучого лишаю — дисгидротическая екзема. Вона вражає кисті рук, рідше — стопи. Причому висипання утворюються в глибоких шарах шкіри і не виступають над поверхнею.

Мікробна екзема

Виникає як реакція на мікробне або грибкове зараження шкіри: навколо трофічних виразок на нозі, погано гояться ран. Проходить монетовидній, варикозній, сікозіформній формах, які мають різну симптоматику.

Себорейна екзема

Її викликають гриби, стафілококи і віруси. Найчастіше утворюється на шкірі, де зосереджено багато сальних залоз. Вражає волосяний покрив голови, область за вухами, область між лопатками, верхню частину грудей, колінні і ліктьові суглоби. Плями при цій формі — жирні, що лущаться, сірого і жовтого кольору.

Професійна екзема

Причиною виникнення хвороби є тривалий контакт шкіри з дратівливою речовиною.

Лускатий лишай (псоріаз)

Висипання при псоріазі  — бляшки різних розмірів, які лущаться та зудять, розташовані найчастіше на ліктях, колінах, волосяній частині голови. Це не інфекційне захворювання. Так само, як екзема, складно піддається лікуванню. Найтяжчим наслідком лускатого лишаю є ураження суглобів.

В цілому, псоріаз — це патологічна реакція організму на зовнішні подразники. При цьому верхній шар шкіри на окремих ділянках відмирає набагато швидше, ніж в нормі (нема за 3-4 тижні, а за 4-5 днів).

Причини виникнення хвороби до кінця не вивчені. Існує теорія, згідно з якою розрізняють два типи псоріазу:

I тип — викликається спадковим фактором, зокрема, збоями в роботі імунної системи. Найчастіше вражає молодих людей у ​​віці від 18 до 25 років.

II тип — не передається у спадок, не пов’язаний зі збоями в роботі імунної системи. На відміну від псоріазу I типу, що вражає шкіру, негативно впливає на нігті і суглоби. Зазвичай проявляється у людей старше 40 років.

Протікає захворювання в різній формі.

Бляшкоподібний (або вульгарний) псоріаз проявляється болючими круглими бляшками, що підносяться над шкірою і покриті сірими лусочками. Тканини під бляшками дуже чутливі, кровоточать при найменших пошкодженнях. Вражає місця, що піддаються постійному тертю.

Краплеподібний псоріаз проявляється множинними сухими дрібними вогнищами червоного або фіолетового кольору на великій площі тіла. Часто вражає плечі, спину, стегна.

Псоріаз волосяної частини голови схожий за симптоматикою з бляшкоподібним, проте вражає потилицю, вуха і лоб.

Псоріаз нігтів викликає ламкість і пігментацію нігтьових пластин, розшарування і навіть руйнування.

Псоріаз згинальних поверхонь відрізняється від інших форм захворювання гладкою поверхнею, що не схильна до лущення. Проявляється на природних складках тіла: паховій і пахвовій зоні, складках під молочними залозами.

Ексудативний псоріаз характеризується наявністю на шкірних покривах порожніх бляшок, всередині яких накопичується рідина. Прилегла область має сильне запалення. Локалізуються вогнища ураження на гомілках і передпліччях.

Псоріаз суглобів (псоріатичний артрит) — зачіпає суглоби пальців, міжхребетні та тазостегнові суглоби. Може привести до інвалідності.

Чим небезпечний лишай?

Крім того, що лишай приносить людині естетичні і психологічні проблеми, його наслідки можуть серйозно зашкодити фізичному здоров’ю. Недоліковані захворювання загрожуютьє хронічною формою, як наслідок — послаблюється імунітет, людина легко підхоплює інфекції і важче справляється з ними.

Повертатися в колектив можна тільки після дозволу лікаря.

Лікар проводить обов’язкові і спеціальні дослідження (мікроскопію на патологічний грибок і світіння лампою Вуда), на підставі яких і ставиться висновок про можливість повертатися в колектив.

Лікування призначає лікар

Всі види лишаю піддаються лікуванню. Однак метод для кожного різновиду — свій, безпосередньо залежить від конкретного виду хвороби. Для деяких видів лишаю, наприклад, лишай Жибера, ніякого особливого лікування не потрібно. Для інших необхідна комплексна противірусна або протигрибкова терапія. У будь-якому випадку найкращим виходом при найменших підозрах на лишай буде звернення до лікаря-дерматолога. Він призначить повне лабораторне обстеження для того, щоб підтвердити або виключити діагноз, і тільки після цього підбере комплекс лікувальних процедур.

Правильніше за все лікувати лишай в стаціонарі, під контролем лікаря, щоб підібрати правильну терапію і попередити негативні наслідки самого позбавляючи і тих препаратів, які будуть призначені, так як вони відносяться не до найлегшим.