Оперізуючий лишай чи передається
Сьогодні ми поговоримо про симптоми і лікування оперізуючого лишаю, назвемо форми хвороби, збудника захворювання що призводять до нього фактори в житті людини, опишемо на HealthDay.in.ua способи діагностики, особливості дієти і застосування в лікуванні народної медицини.
Що таке оперізуючий лишай, як виглядає, фото
Оперізуючий лишай (герпес зостер, оперізуючий герпес) у людини – це вірус, що викликає численні хворобливі висипання на шкірі, що локалізуються часто на одній стороні тулуба і поступово переходять на здорові ділянки шкіри.
Захворювання вражає в основному людей похилого віку і передається повітряно-крапельним шляхом і при тісному контакті з хворою людиною.
Збудником оперізуючого герпесу (Herpes zoster) є вірус з групи герпесовірусов людини третього тип – Varicella zoster.
Зараження на вітряну віспу, в тому числі і в дитячому віці, відбувається цим же збудником. Після одужання в 20% випадків клітини вірусу не покидають організм людини. Вони впадають в «сплячbq» стан і безсимптомно ховаються в клітинах людини 10, 20 і більше років.
При настанні сприятливих умов вірус прокидається, просувається по ходу нерва до шкірних покривів і вражає їх. ДНК герпесовіруса руйнує оболонку нервової клітини і змушує її продукувати нові клітини вірусу.
Майже в половині випадків одужання настає приблизно через 14-30 днів. Але іноді залишкові явища у вигляді болів, свербіння, печіння, порушення слуху, зору і сну можуть зберігатися протягом декількох років. Такий стан має назву – постгерпетична невралгія.
Причини виникнення оперізувального лишаю
Перехід вірусу герпесу з латентного стану в активну або ж первинне зараження можливо тільки в разі ослаблення імунітету. На жаль сучасний ритм життя практично не залишає способів захиститися від такого захворювання, як оперізувальний лишай.
- Сильне нервове перенапруження, регулярні стреси, недосипання;
- Фізична перевтома;
- Період відновлення організму після трансплантації органів або після променевої терапії;
- Гіповітаміноз, нестача мікроелементів;
- Часті простудні захворювання, переохолодження;
- Вагітність, особливо обтяжена;
- Отруєння хімічними речовинами, металами;
- Тривалий неконтрольований прийом деяких лікарських препаратів;
- Важкі захворювання – цукровий діабет, СНІД, цироз, менінгіт, гепатит, грип, сифіліс, туберкульоз, сепсис, онкологія, ниркова і печінкова недостатність, алкоголізм.
Симптоми оперізувального лишаю у дорослих, ознаки
Перебіг оперізуючого лишаю у дорослих можна розділити на три періоди, кожному з яких характерні свої клінічні прояви.
Прихований період , який триває в середньому не більше 3-4 днів. У цей час людина може відчувати симптоми простудного захворювання – збільшення лімфатичних вузлів, головний або м’язова біль, лихоманка, озноб, підвищення температури тіла до 37-39 градусів.
Це період гострих проявів і характеризується як шкірними, так і неврологічними симптомами. В середньому тривалість стадії в середньому не перевищує 21 день.
На шкірі з’являються рожеві плями невеликого діаметру. Місце їх локалізації в більшості випадків це тулуб, рідше – обличчя, кінцівки, слизова очей і носової порожнини. Через деякий час плями перетворюються в пухирі, заповнені мутнуватою рідиною. Усередині них перебуває величезна кількість збудника захворювання.
Через 7-10 днів верхівка пухиря темніє, притягається до шкіри. Після відпадання кірок довго залишаються ділянки тіла без пігменту. Шкірні висипання і дозрівання пухирів відбувається не одномоментно. На одній ділянці шкіри можуть бути вже засихоючі корки, а на іншому тільки з’являтися плями.
Неврологічні прояви представлені сверблячкою, печіння, болями. Їх інтенсивність в кожному випадку індивідуальна – від легкої до нестерпного. Часто ці прояви відзначаються під час сну або стану спокою. Але прямої залежності між ними і шкірними висипаннями не встановлено.
Також нерідко відзначається відсутність шкірної чутливості в уражених місцях, але точкову біль (наприклад, укол) людина відчуває.
Форми оперізуючого лишаю
Також в медицині розрізняють кілька форм оперізуючого лишаю у дорослих.
- Абортивна форма вважається найлегшою і проходить протягом 3-5 днів. Волдиріков при цьому не виявляється. Вся симптоматика складається з невеликих плям і папул, що супроводжуються незначним набряком і палінням.
- Бульозна форма характеризується злиттям дрібних пухирів в один великий міхур (булл), який має нерівні краї.
- При геморагічної формі позбавляючи з плином часу вміст пухирів набуває темного коричневого забарвлення.
- При некротической формі на місці луснули міхурів формуються виразки. Згодом вони вражають здорові тканини, розростаючись в обсягах в глибину і в ширину. Ця форма вважається дуже важкою. Людина страждає від інтенсивних болів і свербіння, лихоманки, втрати працездатності, порушень травної системи.
- Дисемінована форма зачату вражає літніх громадян, що мають в анамнезі тяжкі захворювання. Клінічна картина даної форми нагадує вітрянку, супроводжується інтоксикацією середньої тяжкості і зникає через 10-14 днів.
Останній етап – це відновлення організму. Його тривалість індивідуальна і залежить від різних факторів. У одних пацієнтів залишкові явища і пігментація проходять через місяць, у інших постгерпетична невралгія і рубці залишаються на кілька років.
Але імунітет до оперізуючого лишаю формується у кожного перехворів і повторного зараження їм неможливо.
Оперізуючий лишай – діагностика, МКБ
Діагностика складається з декількох пунктів.
- В першу чергу це збір анамнезу про життя і захворюваннях пацієнта, візуальний огляд проявів і опитування наявних скарг.
- Далі проводять лабораторні методи, що включають в себе ПЛР, серологічні і вірусологічні аналізи. За їх допомогою, можливо, виявити частинки вірусної оболонки в крові або заражених тканинах, а також виростити збудника на особливій живильному середовищі.
Код за МКХ 10 оперізуючого лишаю – B02.
Лікування оперізувального лишаю
Як лікувати оперізуючий лишай?
При повній відсутності супутніх захворювань і провокуючих чинників оперізуючий лишай у дорослої людини проходить без особливого лікування. Але в більшості випадків потрібна допомога терапевта, дерматолога, інфекціоніста, окуліста і невролога.
Проводити лікування в домашніх умовах під контролем лікаря можливо, але іноді пацієнт підлягає суворої госпіталізації.
До цієї категорії громадян належать:
- Вагітні жінки і люди, які мають вдома малолітніх дітей.
- Герпес очного яблука або важкі форми захворювання.
- Хворі, які мають імунодефіцитні стани.
Лікарська терапія:
- Знеболюючі засоби. Це можуть бути таблетки, ін’єкції, мазі. Ібупрофен, амантадин, напроксен, оксикодон, диклофенак, суфентаніл, німесіл.
- Протигерпетичні засоби в будь-якій зручній формі. Валцікловір, виролекс, фамцикловір, фамвір, ганцикловір.
- Противірусні. Циклоферон.
- Антибіотики. Приводом для їх призначення є важкий перебіг або приєднання вторинної інфекції. Супракс, кітасаміцін, азитроміцин.
- Дегідрування. Фуросемід.
- Імуномодулятори. Имунофан, азоксімера бромід.
- Вітамінотерапія.
- Антидепресанти і заспокійливі засоби при середньому і важкому перебігу. Гліцин, міртазапін, венлафаксин, дулоксетин.
- Фізіотерапія:
– Магнітотерапія.
– Опромінення ультрафіолетом.
– Лікування лазером.
– Дарсонваль.
Догляд за шкірними висипаннями
Під час хвороби не можна припиняти водні процедури, але слід відмовитися від дратівливих масел, солей, гелів і ванни. Найкраще приймати душ. Терти або розчісувати висипання категорично заборонено.
Під час відпочинку з метою усунення сверблячки можна прикладати лід або ментолові мазі до уражених місць. Також потрібно мінімальний контакт з предметами одягу, рекомендується частіше приймати повітряні ванни. Лопнувші бульбашки краще обробляти фукорцином і хлоргексидином.
Дієта
Дієта при оперізуючому герпесі полягає в частому збалансованому харчуванні, віддаючи при цьому перевагу натуральним гіпоалергенним продуктам.
При цьому в списку заборонених залишаються жирна риба і м’ясо, консерви, копченості, маринади, кондитерські вироби, фаст-фуд, хрін, перець, гірчиця, яйця, манка і рисова крупа.
Народна медицина
Лікування народними засобами оперізуючого лишаю в домашніх умовах ефективно лише при неускладненому оперізуючий лишай в легкій формі. Лікувальні трави можна застосовувати у вигляді відварів, примочок, ванн.
Часто використовують такі рослини – полин, лопух, ожина, кора верби, безсмертник, м’ята, пижмо, брусниця.
Використовуючи ці лікарські засоби без консультації лікаря важливо пам’ятати, що в будь-який момент оперізуючий герпес може ускладнитися різними станами, які вимагають тривалого і дорогого лікування (втрата зору, параліч лицьових м’язів і кінцівок, менінгоенцефаліт).
Источник
Оперізуючий лишай – це захворювання, розвиток якого викликає вірус герпесу. При лишаї оперізувального типу вражаються не тільки шкірні покриви, але й нервова система людини, по етіології і патогенезу це захворювання має схожість з вітряною віспою.
Оперізувальний лишай є високо заразним захворюванням, яке легко передається повітряно-крапельним шляхом, при контакті з хворою людиною. Для захворювання характерна класична тріада:
- поява симптомів, схожих з інфекційними захворюваннями;
- шкірні висипання, характерні для герпетичної інфекції;
- порушення з боку нервової системи (центральної і периферичної).
Причини
Медики встановили причинно-наслідковий зв’язок оперізувального лишаю з вітряною віспою, тобто люди, які перехворіли вітрянкою, в більшості випадків стикаються з лишаєм. Вірус знаходиться в крові людини і до певного моменту ніяк не проявляє себе клінічно. Деякі фактори, що впливають на організм, активізують вірус, він починає розмножуватися і викликати враження. Такими факторами виступають хіміотерапія, онкологічні захворювання (так як імунітет ослаблений), проживання в несприятливій екологічній обстановці, вік хворого (у осіб старше 50 років зростає ризик), наявність хронічних захворювань печінки, серця, нирок. Також ризик розвитку захворювання зростає в осіб з цукровим діабетом.
Симптоми і ознаки оперізувального лишаю у дорослих
Оперізувальний лишай характеризується гострим початком клінічної картини з вираженими болями і печіння в області враження. Улюбленими місцями локалізації оперізувального лишаю виступають:
- зовнішні статеві органи;
- сідниці;
- кінцівки (верхні і нижні);
- обличчя;
- шия;
- міжреберні ділянки.
При локалізації на обличчі висипання розташовуються по ходу трійчастого нерва, якщо на тілі, то по ходу спинномозкових нервів – це пов’язано з високою концентрацією вірусу в нервових вузлах.
Медики виділяють три періоди, кожному з яких притаманні свої симптоми:
- початковий період;
- період висипань;
- період утворення кірочок.
Початковий період
Його ще називають продромальний. На даному етапі захворювання супроводжується появою наступних симптомів:
- загальне нездужання;
- слабкість;
- головні болі;
- підвищення температури тіла до 37-37,5 градусів;
- озноб;
- поколювання і печіння в місці локалізації патологічного вогнища;
- порушення роботи органів ШКТ та диспепсичні явища – нудота, болі в животі, діарея;
- збільшення і болючість лімфатичних вузлів.
Період появи висипань
Дана стадія характеризується появою герпетичної висипки на шкірних покривах – їх кількість і обширність залежать від концентрації вірусу в організмі та ступеня тяжкості перебігу захворювання. На вигляд висипання у вигляді округлих плям діаметром не більше 0,5 см, вони найчастіше розташовуються вогнищами і мають рожевий колір. Між вогнищами видно здорову шкіру.
Через добу від появи висипань на їх місці виникають везикули – пухирці, заповнені прозорою рідиною. Ще через добу рідина всередині бульбашок стає каламутною, у деяких випадках з домішкою крові. В області висипань за час близько розташованих нервів хворий буде відчувати дискомфорт і болі. У постановці діагнозу важливо правильно диференціювати оперізувальний лишай від міжреберної невралгії, захворювань серця і остеохондрозу.
Період появи кірочок
Через 1-2 тижні від початку стадії висипань на їх місці утворюються скориночки жовтого або коричневого кольору. Через деякий проміжок часу ці скоринки самостійно відпадають, а на шкірі зберігаються пігментовані плями.
Больовий синдром при оперізувальному лишаї
При даному захворюванні у людини виникають болі в осередку враження навіть при незначному дотику до шкіри – це викликано локалізацією вірусу в нервових клітинах і порушенням їх роботи.
При описі характеру болю пацієнти говорили про те, що вони печуть, тупі, пекучі. Болі можуть зберігатися у людини навіть після одужання, що обумовлено руйнуванням тканини нерва, а для їх повного одужання потрібен час. Як правило, у молодих людей постгерпетична невралгія проходить через тиждень після одужання, тоді як у осіб похилого віку може зберігатися ще кілька місяців.
Ускладнення і наслідки
Якщо людина не має хронічних захворювань, то ніяких негативних наслідків для організму перенесений оперізувальний лишай не приносить – найчастіше настає повне одужання.
Якщо у хворого є порушення в роботі імунної системи, хронічні захворювання або патологічні зміни нервової системи, то можливі ускладнення захворювання, серед яких:
- враження головного і спинного мозку, в результаті чого порушується робота органів і систем, розвивається параліч лицьового нерва і кінцівок, можливий спазм дихального центру і задуха;
- поразка органів зору та розвиток невриту зорового нерва – дане ускладнення призводить до глаукоми, враження рогівки та сліпоти;
- запалення мозкових оболонок і речовини мозку – в результаті цього ускладнення хворий стає інвалідом;
- порушення в роботі органів травлення – ураження дванадцятипалої кишки;
- ураження легенів, розвиток пневмонії;
- приєднання бактеріальної інфекції.
Діагностика захворювання
Діагностика оперізувального лишаю не складає труднощів для лікаря, як правило, йому достатньо лише оглянути хворого і вислухати його скарги.
Для підтвердження діагнозу пацієнту призначаються аналізи крові – ПЛР діагностика та культуральне дослідження. Подібні методи дослідження дозволяють диференціювати оперізувальний лишай від інших, схожих по клінічній симптоматиці захворювань.
Лікування оперізувального лишаю у дорослих
Незалежно від того, в якій формі протікає захворювання і якими супроводжується симптомами, хворому обов’язково потрібно звернутися за медичною допомогою, щоб запобігти розвитку ускладнень. Чим старше вік пацієнта і чим гірше працює його імунна система, тим важче протікає лишай і тим вище шанс на розвиток важких наслідків захворювання. Пацієнтам із групи ризику призначають курс медикаментозної терапії противірусними засобами на основі Ацикловіру, так як тільки цей лікарський засіб володіє активністю проти вірусу герпесу. В залежності від тяжкості перебігу захворювання препарати вводять у формі ін’єкцій або призначають перорально у вигляді таблеток. Тривалість курсу терапії становить не менше 10 днів.
Симптоматична терапія
Так як захворювання супроводжується вираженим больовим синдромом, хворому призначають препарати, купіруючі біль. Як правило, це препарати з нестероїдної протизапальної групи:
- Ібупрофен;
- Нурофен;
- Найз;
- Немисил;
- Панадол.
При відсутності ефективності від перерахованих препаратів хворому призначають більш сильні засоби, наприклад, Оксикодон.
Якщо у хворого після одужання зберігається больовий синдром, то йому рекомендують звернутися за консультацією до невропатолога. Лікар оцінить стан пацієнта і при необхідності підбере йому препарати з групи антидепресантів.
Додаткові методи купірування больового синдрому
Серед допоміжних методів лікування болю лікар може призначити хворому новокаїнову блокаду по ходу враженого нерва або виконання електростимуляції нервових закінчень з метою нормалізації роботи вражених нервів.
Чи можна лікувати лишай у домашніх умовах?
Звичайно, лікуванням оперізувального лишаю повинен займатися кваліфікований спеціаліст, але якщо захворювання протікає в звичайній формі, а імунна система пацієнта справляється самостійно, то пацієнт може виконати рекомендації і вдома. Важливо правильно себе вести, щоб не викликати погіршення стану:
- після кожного контакту з вогнищем слід мити руки з милом, щоб не поширювати інфекцію на інші ділянки тіла;
- незважаючи на свербіж і печіння область враження не можна розчісувати і намагатися розкривати скоринки – цим ви можете занести інфекцію в рану. Для зняття свербіння можна прийняти таблетку Супрастину чи будь-якого іншого антигістамінного препарату;
- місце локалізації патологічного вогнища рекомендується звільнити від одягу, не терти і не здавлювати;
- неприпустимо прискорювати процес розтину бульбашок шляхом проколювання голкою або іншими гострими предметами;
- ділянки, покриті кірками не можна мочити або прикладати вологі компреси – місця ураження слід тримати в сухості;
- не можна заклеювати місця патологічних вогнищ пластиром, так як він лише затягне процес одужання і регенерації тканин;
- звертатися до лікаря повторно у разі нагноєння виразок або виділення крові з патологічного вогнища.
Пам’ятайте, що оперізувальний лишай є заразним захворюванням, тому у хворого повинні бути індивідуальні предмети туалету (рушник, мочалка), посуд та постіль.
Источник
Багато людей, які мали контакт з інфікованим хворим, потім замислюються про оперізувальний лишай: заразний чи ні він. Оперізуючий герпес-це захворювання, збудником якого вважається вірус Варіцелла зостер. До речі, саме цей вірус і провокує розвиток вітрянки. Якщо людина перенесла вітрянку, то вірус нікуди не зникне, а залишиться в організмі потерпілого (він буде зберігатися біля нервових клітин).
Після цього різні чинники можуть пробудити цей вірус і викликати його повторну активність. Висип може з’явитися на будь-якій частині тіла – обличчі, стегнах, плечах, спині. При цьому пацієнт буде відчувати сильний свербіж, печіння і пекучі болі. На шкірі з’являться дрібні бульбашки. Зараз відомий неприємний факт про те, що оперізувальний герпес заразний тільки для тих людей, які раніше не хворіли на вітряну віспу.
Зміст
- 1 Причини розвитку оперізувального герпесу
- 2 Може передаватися оперізувальний лишай
- 3 Ознаки розвитку хвороби
- 4 Медикаментозна загальна терапія
- 5 Місцева терапія
1 Причини розвитку оперізувального герпесу
Існує багато факторів, які можуть спровокувати розвиток оперізувального лишаю. Немає чіткої класифікації причин, які призводять до такого захворювання. Якщо на обличчі захворювання набуло генералізовану форму, то лишай буде уражати не лише шкіру, але і нервові клітини. Лікування повинні здійснювати дерматолог, інфекціоніст та невролог. Це залежить від того, як симптоми будуть проявлятися. Незважаючи на свою заразність, вірус герпесу швидко гине із-за власної нестійкості до факторів зовнішнього середовища: при дезінфекції, при обробці простими засобами, при нагріванні, від сонячних променів. Однак він стійкий до заморожування.
Рекомендуємо ознайомитися
- Причини і лікування різнобарвного лишаю
- Причини і лікування рожевого лишаю Жибера
- Діагностика та лікування котячого лишай у людини
Оперізувальний герпес є вторинними захворювання інфекційного характеру з ендогенним походженням. Причина того, що з’являються симптоми, полягає в реактивації самого вірусу, який раніше потрапив в організм людини і зберігся в ньому.
Наприклад, відомі випадки, коли дитина перехворів вітряною віспою, але при цьому вірус, який раніше знаходився в організмі в латентній формі, знову активувався під дією різних факторів в більш старшому віці. Надалі він буде безпечний для інших людей, які перехворіли вітрянкою. В цілому вірус може тривалий час перебувати неактивним, а потім активізуватися унаслідок зовнішніх і внутрішніх факторів. Наприклад, таке відбувається з-за того, що імунітет став дуже слабким. Дане захворювання часто проявляється у людей похилого віку. Викликати активність мікроорганізму може променева терапія або хімічна терапія при онкологічних хворобах.
До таких факторів, які викликають симптоми хвороби, також відносяться перевтома, постійні стреси, проблеми кровоносної системи та хвороби крові, пересадка кісткового мозку або інших органів, різні травми, захворювання інфекційного характеру, переохолодження, медикаменти гормональної групи, цукровий діабет.
Часто оперізувальний лишай проявляється у людей з ВІЛ інфекцією. Іноді подібний недуга може бути викликаний віковими змінами. У групу ризику входять люди, які старші 50-60 років, які мають різні хронічні хвороби інфекційної природи, вагітні жінки, у яких виношування дитини ускладнене різними факторами, і школярі, які тільки що перехворіли вітрянкою.
2 Може передаватися оперізувальний лишай
Потрібно уникати контакту з хворою людиною в сім’ї, якщо він постраждав від вірусу герпесу. Цей вірус дуже заразний. Однак від зустрічається виключно у одиничних випадках у спорадичному вигляді. Найчастіше таке захворювання розвивається навесні або восени. Якщо людина старшої або середньої вікової групи в дитинстві перехворів на вітрянку, то буде мати дуже стійкий імунітет. В такому випадку не варто хвилюватися, заразний оперізувальний лишай для нього. Ризик зараження і розвитку хвороби при контакті з інфікованим у нього дуже низький.
Однак зараз із-за поганих екологічних умов, ненатуральних продуктів харчування, неочищеної води і забрудненого повітря не кожна людина може похвалитися сильним імунітетом. До того ж є люди (невеликий відсоток від тих, хто перехворів), які незважаючи на те, що вже пережили вітряну віспу, не мають сформованого імунітету проти цього вірусу. В результаті вірус передається їм повторно, що викликає розвиток оперізувального герпесу.
Так, дійсно, оперізувальний герпес дуже заразний. Він запросто може перейти від хворої дитини до дорослої людини, який раніше не мав справи з вітряною віспою. Якщо раніше чоловік вже встиг перехворіти, то хвилюватися не потрібно, оскільки сформувався досить міцний імунітет.
Ймовірність інфікування буде наближатися до нуля. До речі, частіше за все із-за контакту із зараженим людиною починають хворіти саме діти, причому не оперізувальним лишаєм і вітряну віспу. Для оточуючих пацієнт небезпечний. Враховуючи те, що вже практично кожна людина пережив вітрянку або оперізувальний герпес хоча б раз у житті, то ризик повторного виникнення будь-яких хвороб, які викликані саме цим вірусом, дуже низький. Однак це може статися, якщо імунна система людини дуже ослаблена. Як передається оперізувальний лишай?
Вірус буде заразний тільки в той період, поки бульбашки свіжі і постійно утворюються.
Коли виразки вже покриті скоринкою, то вірус стає безпечним для інших людей. Що стосується інших шляхів передачі, то інфекція буде передаватися від вагітної жінки до плоду через плаценту.
Побутовим методом теж можна заразитися, т. к. вірус залишається на предметах особистої гігієни, речах, одязі, постільній білизні, рушниках. Їх потрібно піддавати тепловій і хімічній обробці. Крім того, вірусна інфекція може передаватися при тісному контакті через повітря, слину і крапельним методом. У деяких випадках оперізувальний лишай не передається. Наприклад, це стосується статевих шляхів, а також тих випадків, коли в вірусоносія немає зовнішніх ознак розвитку хвороби.
3 Ознаки розвитку хвороби
Симптоми оперізувального герпесу дуже складно визначити відразу. На відміну від інших різновидів, вони можуть зовсім не вказувати на його подальшу появу. Серед таких ознак виділяють запаморочення і головні болі, слабкість, легке нездужання. У хворого з’являються такі симптоми, як підвищення температури тіла, легкий озноб. Іноді людина скаржиться на проблеми в роботі органів травного тракту.
У місцях, де будуть з’являтися осередки лишаю, людина може відчувати легкий дискомфорт, який потім переростає в біль і печіння. Обов’язково через тиждень (а може і раніше) з’являється висипка. Це основні симптоми лишаю. У деяких випадках імунітет з запізненням пригнічує активність вірусу, але це відбувається рідко. Висип буде знаходитися в тому місці, де біля нерва раніше зберігався мікроорганізм. Наприклад, це можуть бути голова, обличчя, живіт, спина, руки.
Спочатку виникають легке почервоніння і набряклість. Потім з’являються бульбашки невеликих розмірів. Це головні симптоми хвороби. Вони нагадують ті ж ураження шкіри, що з’являються при вітряній віспі. Бульбашки будуть підніматися над поверхнею шкіри. Всередині вони наповнені рідиною, яка не має кольору. Нові бульбашки будуть з’являтися 5-7 днів, а потім вони почнуть лопатися. На місці бульбашок виникнуть скоринки. Вони відпадуть тільки через місяць.
Лікування оперізувального герпесу засноване на декількох принципах. По-перше, потрібно зміцнити імунітет людини. По-друге, обов’язково призначаються противірусні препарати. В-третіх, щоб позбавити людину від сверблячки, дискомфорту і болю, застосовуються знеболюючі медикаменти. Крім того, лікування включає ряд засобів, які усувають інші супутні хвороби, якщо такі починають розвиватися. Щоб запобігти ускладнення на центральну нервову систему, лікування повинно бути комплексним і своєчасним. Терапія повинна бути розпочата вже у перші 2 дні після того, як стали проявлятися ознаки оперізує різновиди герпесу.
4 Медикаментозна загальна терапія
Пацієнту обов’язково видається листок про тимчасову непрацездатність, оскільки його необхідно ізолювати від інших людей. Забороняється приймати ванни і пити спиртні напої. В раціон потрібно включити якомога більше фруктів, які містять аскорбінову кислоту, оскільки вона зміцнює імунну систему. Лікування також включає імуноглобулін, т. к. він здатний загальмувати активність вірусу Зостера. Це засіб має в своєму складі антитіла, які протидіють збудника хвороби. Його потрібно ввести одноразово через м’яз. Імуноглобулін призначають тим людям, які мають слабкий імунітет, страждають від ВІЛ або раку.
Лікування форми хвороби, ускладненої сильними больовими відчуттями, супроводжується прийомом гангліоблокаторів. З їх допомогою можна ліквідувати біль. Наприклад, підійде Габапентин або Оксикодон. З групи знеболюючих препаратів дозволяється застосовувати Напроксен, Анальгін, Парацетамол, Ібупрофен, Індометацин. Лікування включає кошти з протисудомною ефектом. Лікар може рекомендувати фізіотерапію і антидепресанти. Обов’язково потрібні противірусні засоби – Ацикловір, Фамцикловір, Метисазон. З допомогою кортикостероїдів можна зменшити свербіж, почервоніння і набряклість, але їх не завжди можна застосовувати.
5 Місцева терапія
Лікування повинно бути комплексним, так що лікар обов’язково призначає кошти з місцевим ефектом. Такі засоби можуть володіти антибактеріальними або противірусними властивостями. Крім того, вони допомагають людині позбутися від набряків, болю та свербежу. Приміром, утранить такі симптоми допоможуть Герперакс, Герпетад, Зовіракс, Ацигерпин, Виворакс та інше.
Осередки з лишаєм потрібно обробляти Панавиром, Виру-Мерц-серолом, Пантенолом, Декспантенолом, Бепантеном. Лікування корисно на основі мазі з сірки і дьогтю. Вона володіє дезінфікуючими властивостями. Те ж стосується сірчано-саліцилової суміші, яка вбиває мікробів і паразитів. Лікування може бути і на основі засобів народної медицини: календула, ромашка, морська сіль, сода та інше.
Багато людей хвилює питання, заразний оперізувальний герпес для них. Звичайно, як і будь-який вірус, Варіцелла зостер передається іншим людям. Однак сам вірус буде небезпечний тільки для тих людей, які раніше не хворіли на вітряну віспу, оперізувальним герпесом або іншими хворобами, які викликаються саме цим вірусом. Заразитися можна тільки тоді, коли ще утворюються і лопаються бульбашки. Коли сформувалася скоринка, то людина вже не заразний. У будь-якому випадку треба бути акуратним і завжди зміцнювати імунітет, щоб не виявилися дані симптоми. Якщо імунітет буде ослабленим, то організм не зможе придушити вірус.
Источник